6 лютого, незважаючи на карколомну ожеледь, яка обрушилася на Одесу,  в Museum of Odesa Modern Art відкрилася виставка  «Симультанний дизайн» з серії виставок «Ви знайомі з Сонею?» – чергова виставка проєкту, присвяченого Соні Делоне.

З релізу: «Авто, афіші, кіно, вітражі, ілюстрація, кераміка, меблі — для Соні Делоне не існувало обмежень щодо творчості. Вона створила оригінальний амплуа художниці, що поєднує в собі авангардистку та креативну підприємницю. 

Як провідна майстриня арт-деко, вона зруйнувала традиційні межі мистецтва і дизайну. Про неї писали мистецькі та модні журнали, а Сорбонна запросила викладати.  Ми запрошуємо вас почути та побачити, яким був симультанний дизайн знаної мисткині родом з України вже цієї п’ятниці». Виставка організована Інститутом Розвитку Одеси та Амбасадорами Культури. Про Соню Делоне як революційну дизайнерку нам розповіла кураторка цієї частини проєкту – Вероніка Магась.

«Симультанний дизайн» — це третя виставка з серії інформаційних виставок «Ви знайомі з Сонею?». Вона присвячена творчій діяльності Соні Делоне в сфері дизайну. Автомобілі, неонові афіші, інтер’єри, тарілки, посуд, гральні карти, трошки аксесуарів…  З чого почати? Почнемо з автомобілів, бо це дійсно прорив.

На початку ХХ століття автомобілі поступово входили в побут європейців, і стали сприйматися як символ сучасності. І саме  так їх сприймали авангардисти. І Соня, у якої на той момент був свій «симультанний бутик», вирішила взятися не тільки за одяг, інтер’єри та посуд, а ще й за автомобілі. Тому сприяло й особисте її життя. ЇЇ чоловік,  Робер,  дуже захоплювався автомобілями. Соня була не настільки в захваті, але все ж таки вона побачила в цьому ще одну маркетологичну нішу і певний час розробляла різні версії дизайну для автомобілів фірми Citroen. Тут ви можете побачити Citroen B12, для якого вона розробила дизайн у 1925 році. 

Слід зазначити, що саме Соня була основоположницею такого явища, як арт-кари. Якщо ми зайдемо в гугл, пошукаємо якусь інформацію, то перша згадка про арт-кари з’являється в 1960-ті роки, коли компанії  Порше та Роллс-Ройс звернулися до декількох відомих художників, щоб вони оформили такі арт-кари (до речі на замовлення арт кари розписував зокрема Енді Ворхол, в якого теж було українські коріння – МГ.).

Ми не можемо сказати, що саме Соня була найпершою, але найімовірніше вона була однією з перших художників, які звернулись до оформлення автівок. Тут в нас представлено декілька фотографій. Не всі з них – це саме дизайн Соні, наприклад  Avions Voisin C14 Lumineuse розписаний Бернадетт Рамакерс, але ось ця Matra N530 –  як раз робота Соні. Це, звісно, тільки декоративне оздоблення. Воно не стосується саме дизайну корпусу та його елементів.

 І що мене тут дуже зачепило, вона була не просто в тренді, а йшла попереду.  Загалом, Соня являла собою на той момент образ емансипованої жінки, який до речі, поєднували у кіно з автомобілем. Саме автомобіль був ознакою сучасної жінки. 

Що до Соні, то  вона поєднала в собі і художницю, і авангардистку, і бізнесвумен. Це дивно, як їй вдавалося породнити творчість із комерцією. Це було не просто мистецтво заради  мистецтва, як у її чоловіка, який вважав, що заробляти гроші мистецтвом – це якось неблагородно. А вона  через потребу знайшла можливість заробляти мистецтвом,

МГ. – То як завжди, щоб чоловік міг займатися чистим мистецтвом ,  заробляла жінка. Чисте мистецтво підтримувала жінка.

Так. І ось дизайн. Вона оформлювала інтер’єри не один рік, не одне десятиліття. Про інтер’єри теж дуже цікаво тут розповісти, бо в неї був абсолютно унікальний на той час підхід. Бо якщо здебільшого виробники меблів і загалом дизайнери на той час орієнтувалися на багатих замовників, тобто на буржуазію – і здебільшого це були якісь дорого вартісні матеріали, і взагалі орієнтація на розкіш, то  Соня пішла взагалі від зворотного. Вона дуже любила білі стіни. І в них вона вже розміщувала кольорові об’єкти. 

МГ. – Тут вона, теж здається, випередила свій час, бо білі стіни увійшли в моду набагато пізніше. Може, Іспанія її й надихнула, бо там традиційно в простих домах стіни фарбували білим…

Так, і що ще цікаво, вона вважала дуже важливою частиною інтер’єра саме функціональність. І це теж такий інноваційний підхід її був. Бо на той час функціональність не вважалася такою перевагою. Вона вважала, що інтер’єри повинні відповідати вимогам сучасного життя. Дивіться, такий мінімалістичний підхід став популярним у 60-а, а вона почала це робити в Іспанії одразу після Першої світової…

Так, вона взагалі була законодавцем трендів моди. І можна навіть насмілитися сказати, що вона була однією з драйверів Ар-Деко. У Мадриді, коли вона перебувала там з чоловіком, вона почала, захоплюватись також оформленням інтер’єрів, і перший бутик там в неї відкрився, подібний до того, що потім буде в Парижі. І поміж тим вона захопилася порцеляною, і потім зверталась до неї ще неодноразово… Серед тих тарілок, що у нас тут представлені, оці три тарілки також дизайну Соні Делоне.

МГ. – це зроблено одеськими сучасними майстрами по її ескізам?

Ні, це оригінали. Ми їх придбали до нашої колекції буквально перед початком цієї виставки. Особливо цікава ось ця тарілка, бо нам так випадково пощастило, що це один з перших пробних зразків, пробний друк. Взагалі її тарілки за кордоном можна знайти, це все ж таки тиражна історія, а ось в Україні їх, здається, немає. Може, десь у приватних колекціях…

А ось зразки гральних карт, які вона теж розробляла на замовлення для німецького музею гральних карт. Вони звернулися до декількох сучасних на той момент, відомих художників зі пропозицією розробити дизайн гральних карт – для, мабуть, сувенірної своєї крамнички. Тобто це показує, наскільки Соню шанували тоді саме як художника.  Просто дивно, скільки сфер у своїй творчості вона зачепила. Навіть якщо звертатися саме до дизайну, не брати фешн, не брати живопис. Якщо згадати, що це одна людина, смертна, в якої одне життя, а тут і вітраж, і аксесуари, і порцеляна, і дизайн інтер’єру, і афіші, і автомобілі. Вона була всюди. І це дійсно вражає. 

МГ. – А знаєте, що мене вражає? Її роботи навіть зараз виглядають дуже актуально. Може тому, що  мода повернулася, може тренди взагалі циклічні, але як я бачу, багато відомих дизайнерів звертаються до її творчості у своїх колекціях. Я, наприклад,  звернула увагу, що Дезігуаль, якщо брати відому іспанську фірму одягу, дуже багато беруть від її розробок.

Так. І тому давайте ще повернемось до її новацій. Вона  у 30-х роках почала займатися неоновими афішами з інноваційними на той час світловими трубками. Тобто це була абсолютно нова технологія. І вона, зі своїм унікальним художнім підходом  у поєднанні різних декоративних елементів, дуже органічно вписувала ці світлові неонові трубки у рекламні сюжети. І зразки реклами, які вона розробляла, стали таким прообразом для сучасних лайтбоксів. Знову вона виявляється засновницею  цілого напрямку і це дуже круто.

Записала Марія Галіна

Дякую TurboScribe.aiза розшифровку інтервью, бо він крутий – МГ.