Тадеуш Новак, Йоанна Мюллер, Вальдемар Йохер, Марцін Баран, Анджей Буша, Анна Пілішевська, Марцін Сендецький, — сім поетів Польщі, які були народжені в листопаді, переклад Наталії Бельченко.
У Київському академічному театрі драми і комедії зіграли прем’єру «Одісею, повертайся додому» білоруського режисера Євгена Корняга, який в минулому році випустив на цій же сцені «VINO». Вишукана глянцева картинка, суміш різних видів театрів, стильний мінімалізм у поєднанні з жвавою фантазією – незміні складові режисерського стилю і запорука касового успіху.
У перші дні зими Національна філармонія України традиційно запрошує на Міжнародний фестиваль гітарної музики «Київ-2021», який триватиме три дні – від 3 по 5 грудня, є особливо вишуканою подією 158-го концертного сезону.
Що таке казкотерапія та як вона працює? Інтервʼю з письменницею, казкотерапевткою, спікеркою TED та авторкою «Історій хоробриків із Горішкових Плавнів» Катериною Єгорушкіною
Книга воспоминаний выдающегося украинского художника и искусствоведа Николая Прахова (1873-1957) включает переиздание мемуаров «Страницы прошлого», в которых автор рассказывает об истории росписи Владимирского собора в Киеве и его исполнителей — живописцев В. Васнецова, Н. Нестерова, В. Котарбинского, братьев Сведомских и других, отдельный рассказ — об Адриане Прахове и его близких знакомых — М. Врубеле, И. Репине, М. Антокольском, В. Поленове, А. Мурашко. Вторая часть книги — зарисовки и эссе Николая Прахова, которые хранятся в разных архивах Украины и России. С разрешения составителя Артура Рудзицкого Kyiv Daily публикует отрывок из книги.
Людське життя сміхотворно коротке. Все, що ми маємо — це в середньому 4 тисячі тижнів, або ж 80 років. Як зрозуміти, що для нас є справді важливим, а що не варте і крихти нашого часу? Як наповнити своє життя сенсом та зосередитись на справді важливих для нас речах? Розібратися у цьому допоможе книжка «Чотири тисячі тижнів. Тайм-менеджмент для смертних»Олівера Беркмена, що нещодавно вийшла друком у видавництві Лабораторія. Читайте уривок про те як людство загубило терплячість і чому важливо її віднайти на Kyiv Daily.
Свій перший роман Анастасія Нікуліна написала у 2013 році, він (у вигляді п’єси) став переможцем «Коронації слова» у 2016 році. Ії «Сіль для моря» здобула міжнародну українсько-німецьку літературну премію імені Олеся Гончара 2018 року в номінації «Проза» та відзнаку «Найкраща книга для підлітків» за підсумками року премії «Глиняний кіт – 2018». Повість «Зграя» потрапила в довгий список премії «Книга року BBC-2018». І от зараз — у видавництві Vivatвийшли «Викрадачі снігу» — зимове фентезі. Анастасія Нікуліна розповіла Kyiv Daily про те, як (чому, та для кого) писалася ця книжка. Та про два світи: наш і чарівний підземний, у якому живуть чорноборці.
Цього року на театральній мапі з’явилося кілька вистав і проектів за участі драматургії і сценаристки Марини Смілянець. І всі вони абсолютно різні за змістом і формою. Наприклад, «Говорить Софія», «Інші», «Еклери на мільйон», «Моменти». Паралельно у театрах активно йдуть вистави за її пєсами, у яких персонажі такі ж самі, як ми або наші знайомі, стикаються з притаманними нашій реальності речами. Тобто, її тексти в першу чергу — про людей, їхній світ цінностей, які часто-густо десь губляться посеред сучасними спокусами. Ми зустрілися з Мариною у Театрі на Михайлівській, де вистави за її пєсами збирають аншлаги.
