В передмові до цієї книжки Адам Заґаєвський (великий поет!) робить припущення: «Здається, поляки мають деякий клопіт із неоднозначністю світу й амбівалентністю людей, усіх людей, усіх націй».
З умова світу, в якому розгортаються події темного фентезі Павла Дерев’янка (тепер його уже законно можна називати темним), ми знайомі з першої книжки дилогії, з «Аркану вовків».
Світ у «Керамічних серцях» Наталії Матолінець схожий на феодальний устрій пізнього Середньовіччя. От-от настане всім Ренесанс з його гуманізмом. Але поки що людина важить не більше, ніж сума її корисних навичок.
Роман – так зветься головний герой «малого українського роману» Андрія Любки – чітко визначає головну відмінність Малого і Великого українського романів.
1992 рік. Антоні чотирнадцять років. Мати схильна до алкоголізму, тато – домашній тиран, якого розраджують тимчасові підробітки на будівництвах, бо в їхньому колись металургійному регіоні нормальної стабільної роботи уже давно немає.
Саме така книжка знайдеться в будь-якій національній літературі, точніше знаходиться чи не щороку. Митарства молодого письменника, який намагається видати свій перший ясно що шедевр.
Успіх роману «Дім на краю ночі» Кетрін Беннер, що за лічені тижні став бестселером у 2016 році, складно пояснити, якщо не знати нічого про стрімку літературну кар’єру цієї британської авторки.
«Катерина» Агарона Аппельфельда (1998): головна героїня-русинка – алкоголічка і повія, яка надає перевагу чоловікам-євреям, бо вони її хоча б не б’ють. «Квіти пітьми» Агарона Аппельфельда (2005): головна героїня-русинка – алкоголічка і повія, яка надає перевагу чоловікам-євреям, бо вони її хоча б не б’ють.
