У «Видавництві 21» виходить книжка Людвіка Флека «Як постає та розвивається науковий факт». Через півтора десятка років цієї роботі виповниться сто років.
Вже кілька років я працюю над антологією української літератури кінця XVIII – XIX століття під назвою «КРІМ КОБЗАРЯ». Мені спало на думку зібрати під однією обкладинкою те з української класики, що є цікавим для сучасного читача. Не обов’язково найбільш важливим чи найбільш впливовим – просто цікавим. Тому хрестоматійні тексти стоятимуть тут поруч із напівзабутими або забутими зовсім. На запитання, хто ж такий «сучасний читач», можу відповісти лише: я і такі, як я, – бо, звісно, не провадив соціологічне опитування.
Сім біографічних років. Ті самі, протягом яких змінюється кожна клітина нашого тіла, і ми стаємо буквально іншою людиною. Ті самі, в яких фіксують нові цикли життя, коли людину ще є шанс «перехопити» і повести в правильному напрямку. А ще – сім «біографічних» поетичних циклів, які творять збірник Олесі Венгринович «Точка неповернення», чіткі хронологічні і змістовні рубежі.
9 березня 1814 року в селі Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (тепер Черкаська область) у родині кріпаків Григорія і Катерини Шевченків народився Тарас Шевченко. Генія України і Вічного Українця вітає літературознавиця Тамара Гундорова:
Сьогодні виповнюється 205 років Тарасу Григоровичу. Поета, письменника, художника, етнографа і революціонера-демократа Тараса Шевченка вітає письменник і директор музею його імені Дмитро Стус
Поезія має звучати, такою є її природа. Швидко це забуваємо і дивуємося, коли отримуємо чергове про те нагадування. Поет дорівнює виконавець; поет не дорівнює виконавець. Поезія, що звучить, має безкінечну кількість імен, одне з них – реп: речитатив зі складним ритмом. З фіксацією банальностей на цьому закінчую, бо виконавець – поет, про якого піде мова, який завгодно, але не банальний.
