Сильвіо Віллер: «Інколи в трагічній інтонації більше краси, ніж в музиці оптимістичній»

Silvio Viller

Одним із гостей, що виступлять на святковому концерті до 175-річчя заснування Народної хорової капели «Дніпро» Київського університету імені Шевченка є швейцарський диригент Сильвіо Віллер.

2012 року він створив із українських музикантів симфонічний оркестр і назвав його «Золоті ворота Києва». З того часу колектив неодноразово давав концерти в Україні, зокрема один з них, «Іспанські мотиви», було записано силами Українського радіо «Культура». Цього разу оркестр виступить відразу із двома хорами, хором-ювіляром, власне капелою «Дніпро», та Хором вільнюського університету Pro musica, а також із солістами Національної опери України, Ксенією Бахритдіновою-Кравчук (сопрано), Іриною Петровою (мецо-сопрано), Дмитром Кифоруком (тенор) і Тарасом Штондою (бас). Бачити «Реквієм» Вольфґанґа Амадея Моцарта у програмі ювілейного концерту, щоправда, дещо дивно. Але, як сказано у прес-релізі, твір належить до «найвизначніших надбань музичної культури людства», із чим складно не погодитись. Напередодні концерту Сильвіо Віллер відповів на декілька питань Kyiv Daily.

Ви починали свою кар’єру як саксофоніст. Чому ви вирішили зайнятися диригуванням? 

Цілком випадково. Якось мені випало диригувати біг-бендом.

А потім одного разу я почув Другий фортепіанний концерт Рахманінова. І це стало нав’язливим лейтмотивом у моїй голові, що я хочу диригувати саме таку музику.

Диригуванню ви навчались у Бухаресті. Чому? Там сильна школи чи ви їхали до конкретного педагога? 

Справа в тому, що у Західній Європі після досягнення відповідного віку навчання неможливе. Мені було за 30. І один румунський друг із симфонічного оркестру у моєму місті розповів, що у бухарестській консерваторії немає обмежень за віком. 

Коли я сюди потрапив, я дуже багато вивчав і роздумував про тутешнє життя, різницю у менталітеті, енергію різних країн, погляди на мистецтво і значення мистецтва в різних країнах. 

І тут же написали дисертацію?

Так. Моя дисертація була присвячена інтерпретації музики, тому що будь-яке виконання музики – це вже інтерпретація. Що таке «хороша» інтерпретація, а що таке «погана» інтерпретація – ось що було предметом моєї дисертації. В цій області я дізнався багато і досі продовжую дізнаватись. 

Ви зараз викладаєте? Де? 

Я викладаю саксофон (класичну і джазову імпровізацію) у своєму рідному місті Санкт-Галлен. Також я викладаю майже всі інструменти в музичному університеті в Чичестері в Англії, де також диригую студентським оркестром. Інколи даю майстер-класи в Китаї. Я люблю викладати, тому що це особливий процес між індивідами, корисний досвід як для учня, так і для вчителя, цей постійний процес усвідомлення у дуже багатьох сферах. 

Ви керували біг-бендом. У вас ніколи не було бажання грати класичні твори в джазовій манері?

Це, звичайно, цікаво, наприклад, симфонічна рок-версія П’ятої симфонії Бетховена. Але класичної оригінальної літератури, яку мені подобається грати і диригувати, набагато більше, тож подібне бажання не стоїть у пріоритеті. Поза тим, склад симфонічного оркестру розраховано на інший тип мелодії і супроводу, ніж у біг-бенду.

Розкажіть історію створення оркестру «Золоті ворота Києва»?

Оркестр створено волею долі. Зійшлося декілька факторів, але основна причина – зустріч диригента і музикантів високого рівня для віртуозного виконання прекрасної музики у хороші інтерпретації. Якісь наші програми були складені як «Музика народів Європи», але тепер для нас немає якихось обмежень, ми граємо будь-яку музику, ті твори, які, на наш погляд, важливо почути публіці. 

У київському концерті ви виконаєте «Реквієм» Моцарта. Чому для святкового ювілейного концерту ви вибрали один із найтрагічніших творів? 

Я дуже радий цьому концерту, адже вже репетиції принесли чимало задоволення. А «Реквієм» Моцарта – це один з найсильніших за енергетикою в класичній музиці. Інколи в трагічній інтонації більше краси, ніж в музиці буквально оптимістичній, і саме це дозволяє пережити катарсис, як можливість вкотре здивуватися життю. 

Текст: Олеся Найдюк

  • Що: святковий концерт до 175-річчя заснування Народної хорової капели «Дніпро» КНУ ім. Т.Шевченка
  • Коли: 3 грудня, понеділок, 19:00
  • Де: Національна музична академія України ім. П.І.Чайковського (вул. Городецького 1-3/11), Великий зал імені Героя України Василя Сліпака.
Підтримайте нас, якщо вважаєте, що робота Дейли важлива для вас

Возможно вам также понравится

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *