«КРІМ КОБЗАРЯ». ЛЕВКО БОРОВИКОВСЬКИЙ (1808–1889)
«КРІМ КОБЗАРЯ». ТИМКО ПАДУРА (1801–1871)
Літературознавець Михайло Назаренко кілька років працює над антологією української літератури кінця XVIII – XIX століття під назвою «КРІМ “КОБЗАРЯ”»:
«КРІМ КОБЗАРЯ». ПАВЛО БІЛЕЦЬКИЙ-НОСЕНКО (1774–1856)
Літературознавець Михайло Назаренко кілька років працює над антологією української літератури кінця XVIII – XIX століття під назвою «КРІМ “КОБЗАРЯ”»:
«КРІМ КОБЗАРЯ». ПСЕВДО-КОНИСЬКИЙ
Літературознавець Михайло Назаренко кілька років працює над антологією української літератури кінця XVIII – XIX століття під назвою «КРІМ “КОБЗАРЯ”»:
«КРІМ КОБЗАРЯ»
Вже кілька років я працюю над антологією української літератури кінця XVIII – XIX століття під назвою «КРІМ КОБЗАРЯ». Мені спало на думку зібрати під однією обкладинкою те з української класики, що є цікавим для сучасного читача. Не обов’язково найбільш важливим чи найбільш впливовим – просто цікавим. Тому хрестоматійні тексти стоятимуть тут поруч із напівзабутими або забутими зовсім. На запитання, хто ж такий «сучасний читач», можу відповісти лише: я і такі, як я, – бо, звісно, не провадив соціологічне опитування.
С днем рождения, Николай Семенович!
Младший брат Николая Лескова Алексей был известным киевским врачом. Точнее, — главным санитарным врачом и директором Александровской больницы. У Николая Семеновича Лескова сегодня день рождения, это поздравительная телеграмма писателю Лескову от киевского филолога Михаила Назаренко:
Плагіат: злочин і кара
Немає потреби пояснювати, що таке плагіат, це знає кожна дитина і ще зі школи ніби-то має усвідомлювати, що це погано, це порушення, та навіть крадіжка.
Что за дверью?
В Киеве есть неглавные, тихие музеи. Никто (кроме разве что туристов) понятия не имеет, что в них происходит: не знает-не помнит-со времен школьных экскурсий не заглядывал. Так начинаются все статьи этого музейного цикла. О музее Шевченко невозможно сказать: не главный и забытый. Мы идем в него не поэтому.